Цитати з фільму Москва сльозам не вірить

0
1

Великий російський фільм, який в 1981 році отримав премію Оскар в номінації «Кращий фільм іноземною мовою» і який так палко любимо нашим народом «Москва сльозам не вірить» 1979 року, настільки краще відчути глядачам, що навіть фрази з нього стали крилатими виразами.

Режисер: Володимир Меньшов

Жанр: драма, мелодрама, комедія

В ролях: Віра Алентова, Ірина Муравйова, Олексій Баталов, Раїса Рязанова, Олександр Фатюшин, Борис Зморшків, Юрій Васильєв, Наталія Вавілова, Віктор Уральський, Валентина Ушакова і т. д.

Сюжет фільму «Москва сльозам не вірить»

Москва п’ятдесятих років. Три молоді провінціалки приїжджають до Москви в пошуках того, що шукають люди у всіх столицях світу — любові, щастя і достатку. Їх долі складаються саме так, як припускає характер кожної з дівчат.

Антоніна виходить заміж, ростить дітей, любить чоловіка. Людмилі Москва представляється лотереєю, в якій вона повинна виграти своє особливе щастя. Катерина ж — відчайдушно закохується, але обранець її залишає. Однак вона не опускає руки, поодинці виховує доньку і до того ж встигає зробити блискучу кар’єру. У сорок років доля дарує їй зустріч з прекрасною людиною і справжню любов…

Трейлер фільму «Москва сльозам не вірить»

Цитати з фільму «Москва сльозам не вірить»

— Ну, а ми їм навіщо? У них свої жінки є.
— А ми не гірші від їхніх.

***

— Ти їсти будеш?
— Ну, а якщо буду?
— Тоді,-ану, швиденько почистіть цибулю.

***

— А ти змінилася, Катерина.
— Вчителі хороші були.

***

Вечір перестає бути млосним…

***

Мій давній знайомий. Настільки давній, що, зустрівши, не дізнався.

***

Чорт забирай! Ви так смачно розповідаєте, що в мене аж слинка потекла.

***

Ну, гаразд, гаразд. Москва сльозам не вірить.

***

Чекайте на мене тут. В квартиру всіх впускати, нікого не випускати. В разі опору — відкривати вогонь.

***

Георгій Іванович, він же Гога, він же Гоша, він же Юрій, він же Гора, він же Жора, тут проживає?

***

Ти дивишся прямо в корінь!

***

Щоб генеральшей стати, треба за лейтенанта заміж виходити.

***

— Я ось завжди лотерейний квиток купую.
— Виграла?
— А як же! Два рази по рублю.

***

Самотність— це народжуваність падає, а алкоголізм зростає!

***

Олександра: А Ви давно знайомі?
Гоша: З мамою? Ммм. 44 години і навіть вже 22 хвилини.
Олександра: Ааа… Ну, боюся тоді, що засмучу Вас. Мама дотримується того принципу, що любов любов’ю, а людину треба дізнатися. А для цього потрібен час.
Гоша: Абсолютно права! Вийти заміж після двох днів знайомства – просто верх легковажності. Треба все добре обміркувати. Днів п’ять. (Звертаючись до Катрі): Так що ти не поспішай, до середовища є час.

***

У тебе є особливість: ти слухаєш, слухаєш, а потім прямо в лоб задаєш питання, і майже завжди по справі. Така, знаєш, майже чоловіча прямолінійність. Деяким мужикам навіть подобаються такі жінки.

***

Якесь п’яне шампанське.

***

Іноді таку дурість почуєш, а виявляється – точка зору.

***

Самотність! Люди змучені самотністю. Нікуди піти. На танцмайданчик пізно, та й таких майданчиків майже не стало, все більше дискотеки, а там чотирнадцятирічні хлопчики і дівчатка. Де можна познайомитися один з одним? На роботі. Але є чисто жіночі колективи: фабрики, школи, поліклініки…

***

Я, чесно зізнаюся, не завжди розумію жіночу логіку: начебто всім хороший мужик, а жінка вибирає іншого, якогось замухрышку, і щаслива з ним.

***

Якщо жінка подобається чоловікові, хіба важливі її професія, національність, партійність? Це ж все для анкет, а не для життя.

***

Зробити щеплення – значить внести собі разом з вакциною трохи чуми.

***

— Молодець ти, Катя! Ми своїм хлопцям тебе завжди ставимо в приклад. Всього, чого хотіла в житті, домоглася.
— Це вірно. Тільки ти поки хлопцям не розповідай, що як раз тоді, коли всього досягнеш у житті, найбільше вовком завити хочеться…

***

— І скільки ж у тебе людей у підпорядкуванні?
— Майже 3 тис.
— Батюшки! Як же тис ними борешся? Важко, мабуть?
— Важко з трьома, а коли трьох навчишся організовувати, далі число вже не має значення.

***

Шашлик жіночих рук не терпить.

***

— Він хто?
— Слюсар.
— А звідки він взявся?
— З електрички.

***

— Значить, ви погана людина?
— Я?! Так у мене практично немає недоліків!

***

А я оптимістка. Мені ось недавно сказали на кладовищі добре знайомитися з вдовцами.

***

Ні, дівчатка, не хочу я починати сім’ю з обману.

***

Глухо, як в танку!

***

— А ви що з мамою разом працюєте?
— Ні, працюємо ми в різних місцях, але жити, я сподіваюся, будемо разом.

***

— … Сорока ще немає, а животи відростили, м’яті всі якісь… нечищені черевики…
— А черевики причому?
— А терпіти не можу, коли у мужика нечищене взуття…

***

— Ну що ти його лякаєш, він у мене такий скромний.
— Так. Інтелектом явно не скалічений.

***

У мене верстат зламався, який друкує гроші.

***

— Я навіть можу сказати, що ви, наприклад, не заміжня.
— Якщо я не ношу обручки, це ще ні про що не говорить.
— Та навіть якщо б ви носили три обручки, ви все одно не заміжня. У вас погляд незаміжньої жінки.
— А що, незаміжні жінки дивляться якось по-особливому?
— Звичайно. Вони дивляться оцінююче. Так дивляться міліціонери, керівні працівники і незаміжні жінки.

***

Які люди— і без охорони!

***

Все в Москву лізуть, ніби вона гумова.

***

— А якісь прикмети? Ну, шрам на обличчі?
— Є! У нього шрам після апендициту…

***

Я волію робити в своєму житті те, що я люблю. А не те, що модно, престижно чи належить.

***

— З вас міг би стати хороший керівник!
— А ти думаєш, всі повинні бути керівниками?

***

— Ви вчинили, як справжній чоловік!
— Я вчинив, як НОРМАЛЬНИЙ чоловік!

***

Все здавалося… не живу, а так… чернетка пишу, ще встигну набіло.

***

— Як довго я тебе шукала…
— 8 днів.
— Як довго я тебе шукала…

***

— Слухай, а чому ти не одружувалася?
— Тебе чекала…

***

— Дуже я якийсь ідеальний вийшов.
— Нічого, життя це поправить.

***

— Олександра, а мама тебе як називає?
— Маруся.

***

А що це міняє, якщо як ти кажеш «тебе до мене тягне»? Або тебе тягне тільки до незаміжніх?

***

— У мене є п’ять рублів, чому я не можу довезти до будинку вподобану мені жінку?
— Ну до мого будинку вистачить, а назад немає.
— Пішки дійду. Гуляти так гуляти.

***

Доброго мужика треба самій робити, а не готовим отримувати.

***

— Ось ти, завжди правильне життя вів. Зберігся чи що? Он вони три волосинки у шість рядів.
— Зараз модно носити лисину.
— Ааа… А це що таке? — смикає за живіт.
— Це грудка нервів!

***

— Будь ласка, конкретно чим допомогти?
— Та сила-силенна, сила-силенна проблем! Конкретно — коштів не вистачає, ЧОЛОВІКІВ не вистачає!

***

— Ой, дівчина, а можна все це загорнути у два шари паперу? А то нам далеко нести.
— З папером в країні скрутно!

***

У тебе щоранку ці «надзвичайні обставини». Похмільний синдром називається!

***

— Коли повернешся?
— Не знаю, мабуть пізно.
— Тоді я запрошу дівчаток?
— І хлопчиків теж!

***

— Зараз не ті часи.
— Часи завжди однакові! Перш ніж щось отримати, потрібно заслужити, заробити!

***

А Ви, мабуть, Людмила? Спеціаліст з психіатрії, який тимчасово працює на хлібозаводі?

***

Господарі надіслали телеграму — післязавтра приїжджають. Ось що значить інтелігентні люди— заздалегідь попереджають — бояться зненацька застати.

***

Ой, яка вона симпатична. Тільки ви з нею чомусь зовсім не схожі.

***

— А якщо мене щось запитають? Я ляпну.
— І ляпай. Але ляпай впевнено. Це називається точкою зору.

***

Ти зрозумій головне — ми в Москві живемо! А Москва— це велика лотерея. Тут можна відразу все виграти.

***

— Ні, сьогодні не можу, ми сьогодні всією сім’єю їдемо на дачу.
— Якою дорогою?
— По асфальтованій.

***

— А ви що читаєте?
— Книжку.
— Цікаво?
— Дуже.

***

— Ми в концерт йдемо!
— Ееех… Теж мені москвич, називається!

***

Полюбити — так королеву, програти — так мільйон!

***

А заодно запам’ятай, що все і завжди я буду вирішувати сам. На тій простій підставі, що я — чоловік.

***

Хеллоу! Гуртожиток слухає!

***

Господи, я стільки разів уявляла собі цю нашу з тобою зустріч. Стільки слів всяких придумувала. А зустрілися — і сказати нічого. По початку я ще дуже сильно тебе любила, думала, що це матьтебя збила з пантелику. Потім я тебе до смерті ненавиділа. Потім мені страшенно хотілося щоб ти дізнався про мої успіхи і зрозумів, як ти помилився… А зараз… Зараз я думаю, якщо б я не обпеклася тоді так сильно, нічого б з мене не вийшло. Я думаю добре, що ти на мені не одружився.

***

— А де Тоня?
— З ранку поїхала з Миколою на дачу.
— Ууу… Ну, все! Засмоктало міщанське болото!

***

Не вчіть мене жити, краще допоможіть матеріально!

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here